Служба Mediendienst Integration оприлюднила експертний аналіз кримінологів Сюзанн Претор (Susann Prätor), Івонн Кріг (Yvonne Krieg) та Дірка Байєра (Dirk Baier), у якому зіставлено поліцейську статистику та дані соціологічних опитувань про злочинність у Німеччині. Автори окремо розглядають насильницькі правопорушення й наголошують, що показники реєстрації не тотожні кількості доведених злочинів.
- Поліцейська статистика враховує підозрюваних та відомі поліції випадки; сама по собі підозра не означає встановлену вину.
- Опитування підлітків у Нижній Саксонії 2024 року зафіксувало різницю в самозвітах про насильство за громадянством, проте цей результат стосується конкретної вибірки, віку та визначення насильства в дослідженні.
- Автори вказують на роль частоти заяв, віку, статі та соціального становища при інтерпретації відмінностей.
Що враховує поліцейська статистика
В експертизі терміном Hellfeld позначено випадки, які стали відомими поліції та потрапили до поліцейської кримінальної статистики (PKS). Dunkelfeld — це вчинені, але не обов’язково зареєстровані діяння; їх досліджують, зокрема, за допомогою опитувань. Автори зазначають, що близько 90% зареєстрованих поліцією злочинів стають відомими завдяки заявам громадян, а готовність повідомляти про інцидент різниться залежно від обставин.
PKS містить дані про підозрюваних, а не про осіб, чию вину доведено судом. У статистиці також фіксується громадянство: особа без німецького паспорта обліковується як «не німець» незалежно від того, народилася вона в Німеччині чи прибула нещодавно. Це не те саме, що міграційне походження.
За даними PKS за 2025 рік, за показником усіх злочинів без урахування порушень законодавства про перебування, притулок та свободу пересування, мешканців без німецького громадянства реєстрували як підозрюваних приблизно у 2,6 раза частіше, ніж мешканців із німецьким громадянством. Цей показник розраховується на 100 тисяч жителів віком від восьми років із місцем проживання в Німеччині. Це співвідношення стосується конкретного показника PKS і не описує всі фактично скоєні злочини. Автори окремо застерігають, що в інших категоріях, включно з міграційними правопорушеннями, коло потенційних суб’єктів різниться.
Що показало опитування підлітків
Для аналізу незареєстрованих випадків автори використали дані дослідження Niedersachsensurvey 2024 року: у ньому взяли участь 9 202 підлітки, середній вік яких складав близько 15 років. Відповіді про поведінку базуються на самозвітах. За наведеним в експертизі індексом насильства про щонайменше один такий епізод за останні 12 місяців повідомили 8,6% підлітків із німецьким громадянством та 13,8% — без німецького громадянства. Автори наводять співвідношення цих показників як приблизно 1,6.
Цей результат стосується опитаних підлітків Нижньої Саксонії, а не всього населення Німеччини. Використаний в опитуванні індекс охоплює й легші форми насильства і не збігається з категорією насильницьких злочинів у PKS. Тому його не можна безпосередньо підміняти поліцейською статистикою або екстраполювати на дорослих та на всі види правопорушень.
У порівнянні поліцейських показників для неповнолітніх хлопців без німецького громадянства та хлопців із німецьким громадянством початкове співвідношення за насильницькими злочинами становить 3,5. У розрахунку, що враховує різну частоту подання заяв про насильство, воно знижується до 1,7. Це коригування авторів на основі соціологічних даних, а не підрахунок усіх фактично вчинених злочинів.
Як автори пояснюють відмінності
Автори називають кілька факторів, які слід аналізувати в комплексі: віковий та ґендерний склад груп, соціальне становище та відмінності у ймовірності звернення до поліції. За їхнім аналізом Niedersachsensurvey, підлітки без німецького громадянства частіше повідомляли про схвальне ставлення до насильства, проте така установка спостерігалася в меншості опитаних; автори не розглядають її як рису цілої культури чи спільноти.
Результати експертизи описують відмінності у поліцейських та опитувальних показниках, але не доводять, що громадянство або міграція самі по собі є причиною злочинності. Зокрема, цифри 2,6, 1,7 та 1,6 стосуються різних показників, масивів даних і груп, тому їх не можна трактувати як взаємозамінні оцінки.